Хуан Карлос I

Хуан Карлос I ісп. Juan Carlos Alfonso Victor María de Borbón y Borbón Dos Sicilias

Король Іспанії

Правління	22 листопада 1975-18 червня 2014
Коронація	27 листопада 1975
Попередник	Альфонс XIII (як король) Франсіско Франко (як каудильйо) Алехандро Родрігес де Валькарсель (як президент Регентської ради)
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	5 січня 1938(1938-01-05)^[1]^[2]^[…] (86 років) Рим, Італія^[1]
У шлюбі з	Софія Грецька та Ганноверська
Діти	Інфанта Єлена, герцогиня де Луго^[4], Інфанта Крістіна, герцогиня Пальма-де-Майоркська^[4] і Феліпе VI^[4]
Династія	Іспанські Бурбони
Батько	Хуан, граф Барселонський^[4]
Мати	Марія де лас Мерседес де Бурбон-Сицилійська^[4]
Нагороди	Ланцюг ордена Білого лева^d Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньї^d (1994) премія Чотирьох свобод — Медаль свободи^d (1996) Премія Нансена (1987) міжнародна премія Сімона Болівара^d (1983) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсе^d (1984) Honorary doctor of the University of Bologna^d Почесний доктор Оксфордського університету^d почесний доктор Кембриджського університету^d почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі^[d] honorary doctor of the University of Brasília^d золота медаль Вищої ради з наукових досліджень^d (12 травня 1993) European Medal of Tolerance^d Почесний доктор Паризько-Сорбонського університету^d (9 липня 1985) Почесний доктор Страсбурзького ніверситету^d (1979)


Медіафайли у Вікісховищі

Іспанська королівська сім'я Іспанські Бурбони Іспанська монархія

Його Величність Король Її Величність Королева Її Королівська Високість Принцеса Астурійська Її Королівська Високість інфанта Софія Його Величність Король Хуан Карлос І Її Величність Королева Софія Її Королівська Високість інфанта Єлена Хайме де Марічалар Його Екселенція Дон Феліпе Її Екселенція Донья Вікторія Її Королівська Високість інфанта Крістіна Іньякі Урдангарін Його Екселенція Дон Хуан Валентин Його Екселенція Дон Пабло Ніколас Його Екселенція Дон Міхаель Її Екселенція Донья Ірен
Інші члени королівської родини
Герцогиня Бадахоська Її Екселенція Донья Симонета Його Екселенція Вісконт де ла Торр Його Екселенція Дон Бруно Його Екселенція Дон Луїс Його Екселенція Дон Фернандо Її Королівська Високість інфанта Маргарита Його Екселенція Карлос Суріта Його Екселенція Дон Альфонсо Її Екселенція Донья Марія Її Королівська Високість Анна, герцогиня Калабрійська
п о р

Хуа́н Ка́рлос І де Бурбо́н^[5] (ісп. Juan Carlos Alfonso Víctor María de Borbón y Borbón-Dos Sicilias) (нар. 5 січня 1938, Рим, Італія) — король Іспанії з 22 листопада 1975 року до 19 червня 2014 року з династії Бурбонів. Онук останнього короля Іспанії Альфонса ХІІІ, позбавленого престолу квітневою революцією 1931 року. 2 червня 2014 року оголосив, що вирішив зректися престолу на користь свого сина, принца Філіпа VI. Як пояснив прем'єр країни, для того, щоб Хуан Карлос І зміг покинути престол, у конституцію Іспанії внесуть відповідні зміни.

Життєпис

Сходження на престол

У 1969 році диктатор Франсіско Франко призначив спадкоємцем іспанського престолу 31-річного Хуана Карлоса^[6], старшого сина графа Барселонського, проти волі батька. Хуан Карлос мав посісти престол не одразу, а лише після смерті Франко, що й трапилося 22 листопада 1975. Після коронації сам обрав називати себе Хуан Карлос І замість «Хуан ІІІ» та «Карлос V»^[7].

Правління

Король виявив далекоглядність, одразу ж після вступу на престол запровадивши реформи для демонтажу франкістського режиму, розпустивши франкістську «фалангу» і узаконивши (1977) року політичні партії. Це започаткувало перехід Іспанії до демократії і призвело до ратифікації народним референдумом 6 грудня 1978 року і проголошеної 27 грудня того ж року Конституції Іспанії, яка відновила конституційну монархію. На її основі Короля було визнано символом національної єдності і законним спадкоємцем історичної монархічної династії, хоча Хуан Карлос завдячував своїм приходом до влади диктатору Франко. Конституцією були гарантовані цивільні права й свободи, регіони отримали більше самостійності (Іспанія перетворилася на федеративну державу).

У 1981 році вчинив успішний опір спробі державного перевороту, влаштованого військовими, що прагнули відновити франкістський режим. З 1982 року брав участь у буденному політичному житті та сприймався, насамперед, як символ національної єдності та гарант демократичних свобод.

У 2008 році він вважався найпопулярнішим лідером у всій Іберо-Америці.^[8]

Репутація короля та монархії, шанована за роль у переході Іспанії до демократії, почала потерпати після того, як виникли суперечки навколо його родини, загострені публічною полемікою 2012 року.

Зречення

У квітні 2012 року король Хуан Карлос І вирушив у Ботсвану, де займався полюванням на слонів. Про поїздку не було відомо іспанському суспільству, аж поки король не пошкодив ногу та не був відправлений спеціальним авіарейсом назад в Іспанію^[9]^[10]. Після цього в ЗМІ з'явилась інформація не тільки про поїздку, а й про те, чим тоді займався король та про сумнівні джерела фінансування поїздки. Іспанське суспільство почало висловлювати невдоволення^[11].

На початку 2014 року почався новий скандал, пов'язаний зі здійсненням корупційних схем Іньякі Урдангаріном, зятем Хуана Карлоса І. У цьому іспанці підозрювали й самого короля.

Не витримавши критики, вранці 2 червня 2014 року прем'єр-міністр Маріано Рахой зробив телевізійну заяву про те, що король повідомив йому про свій намір зректися престолу. Пізніше король виступив із телезверненням та оголосив, що зречеться престолу на користь принца Астурійського.^[12]

Конституція Іспанії не передбачала процесу зречення престолу монархом, тож 3 червня Уряд Іспанії почав розглядати це питання. Незабаром, уже 19 червня 2014 року, на престол зійшов син короля Хуана Карлоса І, Філіп VI^[13]^[14].

Після зречення

Після зречення Хуан Карлос І, як і його дружина, Софія Грецька, продовжив носити титул короля Іспанії.

На початку серпня 2020 року Хуан Карлос І втік з країни на тлі корупційного скандалу^[15].

Сім'я

З 1962 року одружений з Софією Грецькою, дочкою короля Греції Павла I, з данської династії Глюксбургів.

Діти:

інфанта Єлена, герцогиня де Луго (н. 1963)
інфанта Христина, герцогиня Пальма-де-Майоркська (н. 1965)
Філіп VI (н. 1968) — король Іспанії.

Цікаві факти

Король Хуан Карлос І став першим нагородженим Орденом князя Ярослава Мудрого І ступеня^[16].
На честь Хуана Карлоса І названо десантний корабель-авіаносець іспанських ВМС, введений в експлуатацію в 2011 році.
10 березня 2007 року під час промови прем'єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Сапатеро на Іберо-Американській зустрічі на вищому рівні у Сантьяго, Чилі, трапився інцидент: Хуан Карлос I запропонував Президенту Венесуели Уго Чавесу «стулити пельку». Дуже швидко фраза ¿Por qué no te callas? стала інтернет-мемом.

Див. також

Reforma o ruptura

Література

Р. А. Кривонос. Хуан Карлос I // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Хуан Карлос I: шлях до корони: монографія / О. П. Іваницька ; Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. — Вінниця: ТВОРИ, 2019. — 359, [18] с. : фот. — (Новітня історія Іспанії у життєписах королів). — Бібліогр.: с. 356—359. — 300 прим. — ISBN 978-966-949-213-5

Посилання

Хуан Карлос I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Примітки

↑ ^а ^б Хуан Карлос I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
↑ Іван Карло I
↑ "Those Apprentice Kings and Queens Who May — One Day — Ascend a Throne, " [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] New York Times. 14 November 1971.
↑ Bernecker, Walther (1998). Monarchy and Democracy: The Political Role of King Juan Carlos in the Spanish. 33 (1): 65—84.
↑ Uribe es el líder iberoamericano mejor valorado por los ciudadanos de su país [Uribe is the Ibero-American leader best valued by the citizens of his country]. Ель-Мундо (ісп.). Іспанія. Процитовано 2 червня 2014.
↑ Spain's King Juan Carlos under fire over elephant hunting trip. the Guardian (англ.). 15 квітня 2012. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ King Juan Carlos of Spain operated on after 'elephant hunting' accident. The Telegraph (брит.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ Winds of change. The Economist. 7 червня 2014. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ Minder, Raphael (2 червня 2014). King Juan Carlos of Spain to Abdicate Throne for Son. The New York Times.
↑ Хуан Карлос підписав акт про зречення іспанського престолу. LB.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ King Felipe VI calls for 'new Spain' as he is sworn in. BBC News (брит.). 19 червня 2014. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ Монархія в небезпеці. Екс-король втік з Іспанії. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
↑ Середа #відносиниУкраїнаІспанія30, Франко (7 січня 2022). Іспанська геральдика президента Кучми. Medium (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

Попередник
Альфонс XIII

Король Іспанії
1975-2014

Наступник
Філіп VI

Попередник
Альфонс XIII

Король Єрусалиму
1977-2014
титулярний

Наступник
Філіп VI

п о р Монархи Іспанії

Габсбурги	Карл І • Філіп ІІ • Філіп ІІІ • Філіп IV • Карл ІІ

Бурбони	Філіп V • Луїс I • Філіп V • Фернандо VI • Карл ІІІ • Карл IV • Фернандо VII • Карл IV

Бонапарти	Жозеф Бонапарт

Бурбони [Перша Реставрація]	Фернандо VII • Ізабелла II

Савойська династія	Амадей I

Бурбони [Друга Реставрація]	Альфонс XII • Альфонс ХІІІ

Бурбони [Третя Реставрація]	Хуан Карлос I • Філіп VI

п о р Лауреати премії імені Карла Великого

1950-ті	Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі (1950) • Гендрік Бруґманс (1951) • Альчіде де Гаспері (1952) • Жан Монне (1953) • Конрад Аденауер (1954) • Вінстон Черчилль (1956) • Поль-Анрі Спаак (1957) • Робер Шуман (1958) • Джордж Маршалл (1959)

1960-ті	Жозеф Беш (1960) • Вальтер Гальштайн (1961) • Едвард Гіт (1963) • Антоніо Сеньї (1964) • Єнс Отто Краг (1966) • Йозеф Лунс (1967) • Європейська комісія (1969)

1970-ті	Франсуа Сейду Форньє де Клозон (1970) • Рой Дженкінс (1972) • Сальвадор де Мадаріага (1973) • Лео Тіндеманс (1976) • Вальтер Шеєль (1977) • Константінос Караманліс (1978) • Еміліо Коломбо (1979)

1980-ті	Сімона Вейль (1981) • Хуан Карлос I (1982) • Карл Карстенс (1984) • Народ Люксембургу (1986) • Генрі Кіссинджер (1987) • Франсуа Міттеран і Гельмут Коль (1988) • Брат Роже (1989)

1990-ті	Дьюла Горн (1990) • Вацлав Гавел (1991) • Жак Делор (1992) • Феліпе Гонсалес (1993) • Ґру Гарлем Брундтланд (1994) • Франц Враніцкі (1995) • Королева Нідерландів Беатрикс (1996) • Роман Герцог (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Тоні Блер (1999)

2000-ні	Білл Клінтон (2000) • Дьйордь Конрад (2001) • Євро (2002) • Валері Жискар д'Естен (2003) • Пет Кокс (2004) • Іван Павло II (2004) • Карло Адзеліо Чампі (2005) • Жан-Клод Юнкер (2006) • Хав'єр Солана (2007) • Ангела Меркель (2008) • Андреа Ріккарді (2009)

2010-ті	Дональд Туск (2010) • Жан-Клод Тріше (2011) • Вольфганг Шойбле (2012) • Даля Грибаускайте (2013) • Герман ван Ромпей (2014) • Мартін Шульц (2015) • Папа Франциск (2016) • Тімоті Ґартон Еш (2017) • Емманюель Макрон (2018) • Антоніу Гутерреш (2019)

2020-ті	Клаус Йоганніс (2020) • Світлана Тихановська, Марія Колесникова, Вероніка Цепкало (2022) • Володимир Зеленський та народ України (2023)

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · C-SPAN

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · The Movie Database · Europeana · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa · Національна портретна галерея (Лондон)

Генеалогія та некрополістика	Genealogics.org · Geni.com · Родовід · Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree

Література та бібліографія	Index Theologicus · Архів преси XX століття · Бібліотека Александера Тернбулла · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса

Спорт	Olympedia · Sports Reference, LLC

Тематичні сайти	Archivo de la Real Academia Española · Quora

Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana

Довідкові видання	Британський музей · Загальний каталог Diamond · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · KBpedia · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · OpenSanctions · Quirinale.it · Французька Вікідія · Namuwiki

Нормативний контроль	Autoritats UB: a1004382 · BNC: a11014945 · BNCHL: 000838332 · BNE: XX944658 · BNF: 12186310v · CANTIC: 981058517667306706 · CiNii: DA08353241 · FAST: 43383 · Freebase: /m/0k1hz · GND: 118842536 · GTAA: 116229, 116230 · ICCU: UBOV107437 · ISNI: 000000008411040X · J9U: 987007263493105171 · LCCN: n79112298 · LIBRIS: hftwzz913kmkmw7 · LIH: LNB:BiKY;=Bl · LNB: 000046532 · MAK: 9810649462705606 · NCF: ncf10166889 · NKC: jn20000700834 · NLA: 1078739 · NLI: 000072440 · NLP: a0000001185344 · NTA: 070091935 · PTBNP: 225430 · SELIBR: 241441 · SUDOC: 030451515 · UIY: 000055007 · VIAF: 113818885